АДМІНІСТРАТИВНА ТА КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ХУЛІГАНСТВО: ПРОБЛЕМИ РОЗМЕЖУВАННЯ

Анотація

Проблема розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за хуліганство є однією з найактуальніших у сучасній правозастосовній практиці України. Відсутність чітких критеріїв для диференціації між цими видами правопорушень призводить до труднощів у кваліфікації діянь, неоднозначності судової практики та, як наслідок, порушення принципів правової визначеності та справедливості. Законодавство України регулює питання відповідальності за хуліганство у двох нормативно-правових актах: Кодексі України про адміністративні правопорушення (стаття 173) та Кримінальному кодексі України (стаття 296). Основна відмінність між цими правопорушеннями полягає у ступені суспільної небезпеки діяння, однак відсутність чітких критеріїв оцінки призводить до можливості помилкової кваліфікації однакових за суттю дій. Адміністративне хуліганство охоплює менш суспільно небезпечні діяння, такі як нецензурна лайка у громадських місцях, образливе чіпляння до громадян або інші дії, що порушують громадський порядок. Санкції передбачають штраф або адміністративний арешт. Натомість кримінальне хуліганство характеризується грубим порушенням громадського порядку із застосуванням особливої зухвалості чи виняткового цинізму, що суттєво ускладнює його розмежування з адміністративними правопорушеннями. Судова практика демонструє випадки неоднакової кваліфікації правопорушень, що може призводити як до надмірно суворого, так і до необґрунтовано м’якого покарання.Головними проблемами правозастосування є відсутність чітких критеріїв «особливої зухвалості» та «виняткового цинізму», що є визначальними для кримінального хуліганства. Відсутність єдиних підходів до їх тлумачення унеможливлює об’єктивну оцінку ступеня суспільної небезпеки правопорушення, що ускладнює діяльність правоохоронних органів та судів. Як наслідок, правоохоронці часто стикаються з проблемою неправильної кваліфікації діянь, а судові рішення можуть бути оскаржені через невідповідність фактичних обставин справи юридичним нормам. З метою удосконалення правового регулювання необхідно внести зміни до законодавства, які забезпечать чітке визначення критеріїв розмежування адміністративного та кримінального хуліганства. Рекомендується розробка методичних рекомендацій для правоохоронних органів і суддів з уніфікованими підходами до кваліфікації правопорушень. Крім того, важливим є узагальнення судової практики та запровадження механізму моніторингу правозастосування, що дозволить зменшити кількість судових помилок.Таким чином, вдосконалення правового регулювання хуліганських дій сприятиме підвищенню ефективності правозастосування, зміцненню верховенства права та забезпеченню принципу юридичної визначеності у питаннях кваліфікації правопорушень. Запропоновані заходи дозволять уникнути неправомірного застосування адміністративної або кримінальної відповідальності, що позитивно вплине на рівень правопорядку та справедливості у правовій системі України.