МОЖЛИВОСТІ ІМПЛІЦИТНОЇ ОЦІНКИ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ЛЮДИНИ ЗА ХАРАКТЕРОМ ЇЇ АФЕКТИВНИХ РЕАКЦІЙ ПРИ ОВОЛОДІННІ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ

Анотація

Стаття присвячена аналізу мовної тривожності як аспекту імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини. Розглянуто погляди різних вчених щодо виникнення афективних станів при оволодінні іноземною мовою (У. Ріверс, Д. Янг, Д. Аусбель, Н. Хомський та ін.). Обґрунтовано неефективність методу навчання іноземної мови шляхом “learning till overlearning” (механічного «зверхзаучування»). Розглянуто ідеї Ноема Хомського та інших представників когнітивної психології щодо важливості врахування ментальних процесів при оволодінні іноземною мовою на противагу скіннеріанській теорії. Обґрунтовано важливість ролі емоційних реакцій, які виникають у суб’єктів при комунікативному навчанні. У статті досліджуються психологічні аспекти формування емоційної стійкості індивіда у процесі вивчення іноземної мови, акцентується увага на можливостях її імпліцитної (непрямої) оцінки через аналіз афективних реакцій.Автори ґрунтовно розкривають поняття емоційної стійкості як здатності особистості ефективно долати стресові ситуації, регулювати власний емоційний стан та зберігати оптимальний рівень мотивації в умовах підвищеного когнітивного та емоційного навантаження, характерного для процесу оволодіння новою мовою. Звертається увага на те, що афективні реакції, які супроводжують навчання (зокрема тривожність, ентузіазм, напруженість, фрустрація тощо), можуть слугувати надійними індикаторами рівня емоційної стійкості, що дозволяє здійснювати її імпліцитну оцінку без застосування прямих діагностичних методик.Розглянуто специфічні характеристики особистості, які можуть призводити до виникнення мовної тривожності при оволодінні іноземною мовою, а саме: низький рівень самооцінки, тенденція порівнювати власні результати діяльності з результатами інших індивідів (змагальність), страх почуття власної ідентичності, особистісна та ситуативна тривожність, високий рівень нетолерантності до невизначеності (як особистісної характеристики і ознаки когнітивного стилю), домінування орієнтації на власний стан (і пов’язану з цим виражену тенденцію до запобігання невдач), низький рівень контролю активності тощо. Доведено, що мовна тривожність справляє негативний вплив як на успішність оволодіння академічною діяльністю, так і на процеси пізнання та соціальну взаємодію і на особистість у цілому, що є важливим аспектом актуальності її вивчення у контексті імпліцитної оцінки емоційної стійкості людини.