ВПЛИВ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ НА СИСТЕМУ ВИЩОЇ ОСВІТИ: АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ РЕЛОКАЦІЇ НА АКАДЕМІЧНУ НАСТУПНІСТЬ ТА ІНСТИТУЦІЙНУ СТІЙКІСТЬ

Анотація

Складний зв’язок між збройним конфліктом і системою вищої освіти став критичною сферою дослідження, особливо у контексті збільшення випадків переміщення закладів вищої освіти, спричинених війною. Коли військові конфлікти спалахують і загострюються, вони не тільки руйнують соціальну структуру територіальних спільнот, але й серйозно впливають на заклади освіти, що призводить до комплексу викликів, які загрожують академічній наступності та інституційній стабільності. Ця дослідницька стаття має на меті проаналізувати багатогранний вплив війни на вищу освіту, зосередитись особливо на аспекті релокації, яка стала звичайним наслідком для студентів, викладачів і навчальних закладів у зонах конфлікту. У багатьох випадках збройні конфлікти змушують людей залишати свої домівки, що призводить до значного переміщення здобувачів освіти і викладачів, що призводить до переривання їхньої навчальної діяльності та потенційної втрати цінних освітніх ресурсів. Крім того, життєздатність закладів вищої освіти знаходиться під загрозою, оскільки вони стикаються зі зменшенням кількості студентів, фінансуванням і проблемою забезпечення якісної освіти в умовах перервності, багаторежимності, нестабільності та невизначеності. Війна постає значним руйнівним фактором для системи вищої освіти, безпрецедентними викликами, які важко було передбачити навіть у часи пандемії, коли вища школа вже зазнала значних змін і реформ. Якщо під час пандемії (коронавірусу) основні труднощі полягали в адаптації формату навчання, організації робочих процесів, виборі платформ і методів роботи з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, то тепер на перший план вийшла необхідність рішучої боротьби за збереження інфраструктури закладів вищої освіти (ЗВО) та забезпечення безпеки студентсько-викладацьких колективів. Незважаючи на складність ситуації, безпрецедентна єдність українського суспільства є потужною силою, що допомагає долати ці виклики. Ця згуртованість стала міцним фундаментом соціальної стійкості держави та загальнонаціонального опору російській агресії. Таке швидке об’єднання українського суспільства та державних інституцій стало можливим насамперед завдяки процесам демократизації суспільних відносин, що послідовно відбувалися в Україні упродовж усіх років її незалежності на основі національних цінностей.